Анотація

Анотація проєкту

«Буктрейлер – сучасна реклама книги ».

№	Параметри	Опис
1.	Назва, тема проєкту.	Буктрейлер – сучасна реклама книги.
2.	Класифікація проєкту (індивідуальний, груповий, колективний, масовий)	Колективний
3.	Вид проєкту (соціальний, навчальний, пошуковий, творчий, інформаційний,  дослідницький…)	Навчальний, творчий, дослідницький, соціальний, інформаційний.
4.	Учасники проєкту (учнівський(категорія учнів), педагогічний, методичний, батьківський, громадський)	Учні 8 класу.
5.	На якому медіа базується проєкт	Медіатексти, фото, ілюстрації книг, малюнки, відео.
6.	Мета проєкту	Яскраво і образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання. Навчити висвітлювати інформацію з допомогою буктрейлерів. Формувати уміння та навички створення медіапродукту, розвивати критичне мислення.
7.	Форма роботи	Урок
8.	Очікувані результати проєкту	Отримання  медіапродукту – буктрейлер з даної теми для використання на уроках літератури, для висвітлення на шкільному сайті та соцмережах.  Формування медіакультури молодого покоління. Розвиток комунікативної, перцептивної та продуктивної медіатворчості. Створення медіатекстів. Розвиток здатності здобувачів освіти  до рефлексії.
9.	Тривалість (короткотривалий, довготривалий) та етапи реалізації проєкту	Етапи роботи Крок перший. Вибір книг для реклами. Крок другий. Створення сценарію до буктрейлера. Крок третій. Підбір матеріалів для відеоряду (малюнки, ілюстрації книг, відео , медіатексти, фото). Крок четвертий. Записати озвучений текст за сценарієм. Крок п'ятий. Монтаж.
10.	Відповідність отриманого результату первинній меті	Первинна мета-формування  мовної особистості; вторинна мета- розвиток інноваційної особистості  здобувача освіти.
11.	Спосіб висвітлення проєкту у різноманітних медіа (у власному блозі, зокрема)	буктрейлер з даної теми для використання на уроках літератури, для висвітлення на шкільному сайті та соцмережах.
12.	Значимість проєкту (для різних груп) та його зв'язок з навчально-виховним процесом Вашого закладу	Можливість  використовувати широкий спектр медіатекстів, розміщених  в мережі Інтернет,  та результатів своєї медіатворчості для надання якісних освітніх послуг здобувачам освіти.
13.	Перспективи розвитку чи розширення проєкту	Залучення  до проєкту школярів старших  класів загальноосвітньої школи.

 „Медіаосвіта як процес розвитку й саморозвитку особистості сучасного школяра”

Медіаосвіта як процес розвитку й саморозвитку особистості на матеріалах та за допомогою засобів масової комунікації покликана формувати культуру комунікації, уміння усвідомлено сприймати, критично осмислювати, інтерпретувати медіатексти з метою розширення загальних, соціокультурних та професійно значущих знань, комунікативних та творчих здібностей сучасного учня.Сучасна освіта немислима без використання засобів масової комунікації й інформаційних технологій. Засоби масової комунікації виконують безліч функцій: інформаційну, виховну, просвітницьку, розважальну та ін. Власне кажучи, сучасні ЗМК стали системою неформальної освіти й просвіти різних шарів населення.

Для вдосконалення якості сучасної освіти, забезпечення її доступності та ефективності, підготовки молоді до життя і діяльності в інформаційному суспільстві сьогодні доцільно враховувати процеси стрімкого інформаційно-технологічного розвитку різних галузей.

Особливості інтеграції медіаосвіти при навчанні зарубіжної літератури

Олена Кукленко

Медіаосвіта – це сучасна і актуальна тема, яка цікавить багатьох вчителів та викладачів, бо надає багато можливостей для поліпшення навчального процесу. Я вперше зацікавилась цією темою ще в 2011 році, саме тоді  мені пощастило стати випускницею першої в Україні літньої школи з медіаосвіти. Я зрозуміла, що медіаосвіта – це навчання теорії та практичним вмінням для опанування сучасними мас-медіа; що медіаосвіту слід відрізняти від використання медіа як допоміжних засобів у викладанні шкільних предметів. Мені близька думка Л. Мастермана, гуру медіаосвіти, який вважає, що медіаосвіта змінює відносини між учнем і вчителем, даючи змогу для роздумів і діалогів, тобто це швидше діалог, ніж дискусія.

Медіадидактика в літературі

Вступ. Національна система освіти потребує прискореного, інноваційного реформування, враховуючи процеси демократизації, глобалізації та створення єдиного інформаційного простору суспільства. Нормативно-правові документи держави, зокрема «Конституція України», «Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки», визначають основні положення, завдання, напрямки та шляхи реформування сучасної освіти.

Національна стратегія розвитку освіти визначає освіту як «основу розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запоруку майбутнього України» [8]. Сьогодні освіта повинна носити людиноцентричний характер, тобто бути максимально наближеною до запитів особистості, її здібностей і сутності, адже лише таким чином можна розкрити таланти людини, надати їй можливість самореалізуватися, а відповідно – зробити суспільний розвиток ефективним і несуперечливим [5, с. 8].

Медіаосвіта як важлива умова професійного розвитку педагогічних працівників

Give Медіаосвіта як важлива умова професійного розвитку педагогічних працівників 2/5

Give Медіаосвіта як важлива умова професійного розвитку педагогічних працівників 3/5

Give Медіаосвіта як важлива умова професійного розвитку педагогічних працівників 4/5

Give Медіаосвіта як важлива умова професійного розвитку педагогічних працівників 5/5

А. Литвин пропонує таку послідовність етапів медіаосвіти: оволодіння технічними засобами нових медіа; навчання сприйманню інформації з екрану; навчання оцінювання якості інформації; формування критичного мислення учня; навчання емоційному сприйняттю творів сучасної медіакультури; розкриття технології створення й інтерпретації інформації; творчість за допомогою засобів нових медіа. Він вважає, що у навчальних закладах України, у процесі інформаційної підготовки майбутніх фахівців, необхідно сформувати такі вміння: орієнтуватися у сучасному медіапросторі, розуміти основні принципи функціонування різних видів засобів масової інформації; розрізняти інформацію за рівнем впливу на особистість, аналізувати й оцінювати медіаповідомлення; розшифровувати та використовувати закодовану в медіаповідомленнях інформацію; знати правила культури спілкування в інформаційному суспільстві та методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації; розрізняти та застосовувати методи організації професійної діяльності з використанням технології мультимедіа; збирати, обробляти, зберігати та передавати інформацію з урахуванням пріоритетів професійної діяльності; самостійно створювати медіаповідомлення в галузі професійної діяльності. Оскільки сучасна медіаосвіта тісно пов’язана з інформатизацією навчального процесу, безумовно, методологічні та методичні проблеми їх упровадження мають вирішуватися комплексно. При всіх перевагах інформаційно-комунікаційних технологій існує небезпека виникнення “псевдоінформаційної” технології навчання, коли робота з мультимедіа в межах різних дисциплін стає самоціллю, а не засобом досягнення навчальної мети. Проте, як стверджує І. А. Зязюн, навіть з урахуванням негативних тенденцій у застосуванні сучасних комп’ютерних технологій чітко простежується їхня антропоцентрична природа.