Вступ. Національна система освіти потребує прискореного, інноваційного реформування, враховуючи процеси демократизації, глобалізації та створення єдиного інформаційного простору суспільства. Нормативно-правові документи держави, зокрема «Конституція України», «Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки», визначають основні положення, завдання, напрямки та шляхи реформування сучасної освіти.
Національна стратегія розвитку освіти визначає освіту як «основу розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запоруку майбутнього України» [8]. Сьогодні освіта повинна носити людиноцентричний характер, тобто бути максимально наближеною до запитів особистості, її здібностей і сутності, адже лише таким чином можна розкрити таланти людини, надати їй можливість самореалізуватися, а відповідно – зробити суспільний розвиток ефективним і несуперечливим [5, с. 8].